1 жовтня в Україні відмічається День людей похилого віку
Міжнародний день людей похилого віку покликаний привернути увагу до проблеми упередженого ставлення до літніх людей і зруйнувати стереотипи, пов'язані з їх життям.
Упередження проти людей похилого віку - данина дуже поширеному небезпечному стереотипному уявленню про те, що ігнорування інтересів і дискримінація людей похилого віку є соціально прийнятне явище. В тій чи іншій формі воно існує в усіх країнах, що знаходить відбиття у громадській думці, на державному рівні, а також в засобах масової інформації. Це призводить до знецінення ролі літніх людей і виключенню їх з суспільного життя. У 2014 році уряди країн світу прийняли резолюцію Економічної і Соціальної Ради, в якій говориться, що упередження проти літніх людей є «загальним джерелом дискримінації за віком, її виправданням і спонукальним мотивом».Люди похилого віку стикаються з дискримінацією в суспільстві, на робочому місці, в медичних установах. Це перешкоджає реалізації їх потенціалу і негативно впливає на здоров'я і добробут. Внаслідок цього люди похилого віку не можуть реалізувати свої права в повній мірі і внести посильний вклад у культурне, соціально-економічне і політичне життя суспільства.Міжнародне співтовариство почало приділяти особливу увагу положенню літніх людей у Віденському міжнародному плані дій з проблем старіння, прийнятому на Всесвітній асамблеї по проблемах старіння в 1982 році. Принципи Організації Об'єднаних Націй відносно літніх людей, прийняті в 1991 році, Глобальні цільові показники в області старіння до 2001 року, прийняті в 1992 році, і Декларація по проблемах старіння 1992 року ще більше поглибили розуміння міжнародним співтовариством основних вимог для забезпечення добробуту літніх людей. Політична декларація і Мадридський міжнародний план дій з проблем старіння 2002 р., прийняті на другій Всесвітній асамблеї по проблемам старіння і схвалені Генеральною Асамблеєю в її резолюції 57/167, посилили політичний консенсус відносно проблем старіння, приділивши особливу увагу розвитку, міжнародній співпраці і допомозі в цій сфері. Після прийняття Мадридського міжнародного плану дій він став керівництвом для діалогу. План дій передбачає зміни підходів, політики і практики на всіх рівнях, що стосуються використання величезного потенціалу населення похилого віку в двадцять першому столітті. Його конкретні рекомендації щодо дій приділяють пріоритетну увагу людям похилого віку, поліпшенню здоров'я і добробуту в похилому віці, а також створенню сприятливих умов для життя.Згідно з новою доповіддю ВООЗ до Міжнародного дня людей похилого віку (1 жовтня 2015 р.), завдяки успіхам медицини, більша кількість людей може жити довше, очікується, що до 2050 р. кількість людей старше 60 років подвоїться, що потребує кардинальних соціальних змін.В Україні немає спеціальної державної програми щодо охорони здоров’я цієї категорії населення та надання їй медичних геріатричних послуг. Останнім часом підготовлено проект Концепції Державної соціальної програми «Національний план дій з питань старіння до 2022 року» — відповідно до завдань Мадридського міжнародного плану дій з проблем старіння (ООН). Охорона здоров’я людей літнього віку — дуже актуальна для України, адже частка осіб віком понад 60 років у 2015 році становила майже 22%, понад 65 років — перевищила 15%. Як відомо, рівні захворюваності, інвалідності та смертності населення пенсійного віку значно вищі, ніж в інших вікових групах (відповідно у 2,5, 1,5 і 8 разів відповідно). За усередненими даними стану здоров’я, 40% населення непрацездатного віку потребують періодичного медичного нагляду з проведенням профілактичних реабілітаційних заходів, 40% — постійного активного медичного нагляду з обов’язковими курсами відновного лікування 1-2 рази на рік, 15% — інтенсивного стаціонарного, зокрема оперативного, лікування з подальшими заходами медико-соціальної реабілітації в амбулаторних умовах, 5% — постійної щоденної медичної та соціально-побутової допомоги в повному обсязі (довготривалої або паліативної). Для людей більш старшого віку, щоб залишатися незалежними і брати активну участь в житті сім'ї та громади, має надзвичайно важливе значення гарне здоров'я. Зміцнення здоров'я та заходи щодо профілактики хвороб протягом всього життя можуть запобігти або відстрочити виникнення неінфекційних і хронічних хвороб, таких як хвороби серця, інсульт і рак. Якщо ці хвороби виникають у людей більш старшого віку, необхідно забезпечити доступну, комплексну і регулярну медико-санітарну допомогу. Адже, щоб звести до мінімуму можливість появи інвалідності і негативних наслідків для якості життя, хронічні хвороби вимагають постійного контролю. Профілактика хвороб протягом всього життя є запорукою повноцінного життя в старості. Відмовитись від ризикованих форм поведінки в цілях зміцнення здоров’я майже ніколи не буває пізно: так, наприклад, для людини, яка кидає курити у віці від 60 до 75 років, ризик передчасної смерті знижується наполовину. Проявів гіпертонічної хвороби та судинних катастроф можливо уникнути, відмовившись від вживання міцних алкогольних напоїв, пива. Помірна регулярна фізична активність сприяє покращенню якості життя, попереджає низку хронічних захворювань. Неінфекційні захворювання - найпоширеніші порушення здоров'я в літньому віці. Незалежно від місця проживання людей похилого віку основними причинами їх смерті є хвороби серця, інсульт і хронічні захворювання легенів. Основними причинами інвалідності є сенсорні порушення, болі в спині і шиї, хронічна обструктивна хвороба легень , депресивні розлади, падіння, діабет, деменція і остеоартрит .Стан здоров'я і активність літніх людей є результатом їх способу життя, звичок, харчування. Для того, щоб допомогти їм, необхідно пам'ятати прості правила здорового способу життя, враховуючи вікові особливості.
РУХОВА АКТИВНІСТЬ. Це ранкова гімнастика, прогулянки на свіжому повітрі, заняття лікувальною фізкультурою і дихальною гімнастикою. Фізичні вправи припиняють втрату м'язової маси, допомагають зберегти рухливість і фізичну силу в будь-якому віці. Систематична рухова активність позитивно впливає на людину. Серце навіть в спокої починає економно працювати, ритм серцевих скорочень сповільнюється, але сила їх збільшується. Віковий запас міцності серця збільшується, кровоносні судини стають більш еластичними, а кров'яний тиск підтримується на рівні, властивому віку людини. Благотворно впливає фізкультура і спорт на опорно-руховий апарат (кістки, суглоби, зв'язки). В результаті м'язової бездіяльності втрачається кальцій, кістки більше схильні до травм і переломів, що часто зустрічається у людей похилого віку. Фізичне навантаження, підвищуючи метаболічні процеси в організмі, затримує розвиток атеросклерозу, остеопорозу, заспокоює нервову систему, сприяє зниженню ваги, розпаду холестерину, а також дисциплінує людину. З фізичних навантажень для літніх краще ходьба, а не біг, рекомендується щодня або через день, що більш фізіологічно. Слід пам'ятати, що оптимальні фізичні навантаження повинні відповідати об'єктивним показниками здоров'я і фізичної підготовленості, а не ґрунтуватися на самопочутті людини похилого віку.
ХОДЬБА - ефективний засіб для профілактики серцево-судинних захворювань, захворювань опорно-рухового апарату, але ходити досить довго багатьом людям старшого віку заважає страх падінь і пов'язані з ними переломи, тому важливо звести до мінімуму можливість падінь. Для цього при ходьбі необхідно використовувати гарну опору, наприклад, у вигляді міцної палиці. Підошви черевиків необхідно забезпечити пристроями, що запобігають ковзанню (пластир і т. інш.). Підлоги в кімнатах, кухні, коридорах, ванній та туалеті повинні бути сухими і неслизькими, покритими гумовими килимками, що перешкоджають ковзанню.
Темп ходьби може бути наступним:
повільний - 70 кроків за хвилину;
середній - 90 кроків за хвилину (3-4 км/год);
високий - 90-100 (для здорових);
для добре тренованих – 110-130 кроків за хвилину
(частота пульсу повинна бути не більше 100 ударів за хвилину).
Відстань ходьби збільшувати поступово.
З урахуванням особливостей літнього організму, з занять слід виключити вправи, що вимагають швидких рухів, різких нахилів тулуба і голови, швидкої зміни положення тіла, що при наявності склеротичних змін у кровоносних судинах може викликати запаморочення, шум у вухах, втрату рівноваги, падіння, травми.
БІЛЬШЕ БУВАТИ НА СВІЖОМУ ПОВІТРІ. Зниження вмісту кисню в крові, пов'язане з віковими особливостями, призводить до підвищеної втомлюваності, сонливості і порушення сну. Літнім людям необхідно частіше перебувати на свіжому повітрі, займатися дихальною гімнастикою, особливо тим, хто змушений багато часу проводити в ліжку або кріслі. При будь-якому фізичному навантаженні необхідно організовувати «перепочинок» для свого організму, це дає можливість відновлювати роботу серця і ефективно забезпечувати органи киснем.
ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ. Харчування має бути регулярним, порції повинні бути невеликими. При приготуванні їжі слід пам'ятати про стан зубів і органів травлення. Їжа повинна бути однорідної консистенції. Ніколи не слід переїдати. Денна норма калорійності їжі повинна становити 2000-2400 ккал в залежності від фізичної активності людини. У разі надмірної маси тіла ця норма повинна бути ще нижче. Денне споживання жирів повинно бути знижено до 60-70 г. Одночасно зі зниженням жирів необхідно збільшити споживання білків, головни м чином тваринних. Достатня кількість білків, що вживаються перешкоджає зменшенню об’єму м'язової тканини і тим самим - передчасному старінню. В меню частіше слід включати такі продукти, як нежирне м'ясо, сир, молоко і кисломолочні продукти. Слід обмежити споживання цукру і концентрованих солодких страв і напоїв. Не слід готувати їжу на кілька днів вперед. Після їжі необхідно побути в вертикальному положенні хоча б 1 годину. Останній прийом їжі необхідно здійснювати не пізніше, ніж за 3-4 години до нічного сну.
Необхідно відзначити, що у літніх людей виділяється мала кількість слини, яка має бактерицидну дію, тому їм рекомендований ретельний догляд за порожниною рота.
Для профілактики порушень випорожнення людям «осіннього віку» необхідний рухливий спосіб життя, щоденні прогулянки, гімнастика, масаж передньої черевної стінки, вживання достатньої кількості рідини, овочів і фруктів.
За класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров'я до довгожителів відносять літні люди, що переступили 90-річний рубіж життя. Активне творче довголіття людини можна досягти лише при умові, що кожен стане творцем свого власного здоров'я. Дуже важливо в літньому віці змінити і сформувати стереотипи своєї поведінки, переглянути звички і навчитися не відставати від темпу сучасного життя, навчитися раціональному способу життя і в подальшому суворо його дотримуватися. Дотримання режимів харчування і рухової активності, гігієни праці та відпочинку, відмова від руйнівної дії шкідливих звичок, загартовування - все це не тільки збільшує тривалість життя людини, а й підвищує його творчу активність.
Для ранньої діагностики вікових змін та захворювань, навіть при відсутності скарг на здоров'я, рекомендується звертатися до свого сімейного лікаря не рідше одного разу на рік і повністю проходити призначене обстеження.
http://rda-m-p.gov.ua/novini/tema-mizhnarodnogo-dnya-ljudej-pohilogo-viku-2016-vistupiti-proti-diskriminacii-ljudej-pohilogo-viku/
